Единбург і культура, здається, пов’язані між собою нерозривно. Сама атмосфера в цьому дивовижному місті буквально наповнена духом старовини, краси та величі. При цьому, звичайно, невіддільною частиною всіх цих “компонентів” є численні геніальні твори. Адже останні зустрічаються на единбурзьких вулицях практично на кожному кроці. Йдеться про неймовірні будівлі, фонтани та колони, які являють собою шедеври архітектури. Також, бувши в Единбурзі, неможливо не звернути увагу на галереї, музеї та театри, де кожен охочий може “доторкнутися” до вічного та насолодитися геніальними творами, створеними найкращими діячами. Далі на iedinburgh.
До речі, в частині останнього варто зазначити, що саме талановиті люди багато в чому визначили такий особливий статус міста. Тому що Единбург “подарував” світу безліч обдарованих особистостей. І вони згодом здобули заслужену славу.
Кожен із таких унікумів став гідним представником своєї сфери діяльності. І якщо говорити про культуру, то там вихідців із цього прекрасного міста, мабуть, найбільше.
“Інструмент”, який торкається душі
Музика – це напрям, який по всій Шотландії має величезну популярність та повагою. Причому фактично так було завжди. Ще з часів пишних балів місцеве населення обожнювало насолоджуватися класичними творами та сучаснішими творами. Однак для того, щоб з’являлася музика, яка здатна “торкнутись” сердець численних слухачів, необхідно, щоб її хтось створював. І ось саме такими “сірими кардиналами” є композитори. Адже найчастіше про них дізнаються, завдяки мелодіям, авторами яких вони ж і стали. Іншими словами, спочатку успіх приходить до музики і лише потім до людини, яка її написала.
Серед единбурзьких діячів цілком справедливо виділити Девіда Чарльза Джонсона. Ця унікальна людина не тільки створювала гарні композиції, але й займалася дослідженням шотландської музики XVIII століття. Причому його робота виявилася настільки цінною, що фактично допомогла заново відкрити окремий пласт у світовому мистецтві.
Ранні роки
Майбутній композитор народився 27 жовтня 1942 року в Единбурзі.
Освітній шлях хлопчик почав з The Steiner School. Причому “музикальність” дитини давалася взнаки з ранніх років. Він вільно володів такими інструментами як фортепіано, віолончель, блокфлейта. А ще маленький геній захоплювався написанням п’єс.
Вивчення англійської мови для Девіда відбувалося у стінах The University of Aberdeen. І лише після цього він став студентом The College of St John the Evangelist in the University of Cambridge, який і “подарував” йому перший науковий ступінь у галузі музики.
Дебют
До речі, перебування в останньому навчальному закладі дозволило Джонсону захистити дисертацію. А його науковим керівником став Чарльз Кадворт (Charles Cudworth).
Крім того, саме процес написання даної роботи призвів до появи в 1972 році унікальної книги Music and Society in Lowland Scotland in the 18th Century.
Справедливо звернути увагу на те, що це видання стало справжньою сенсацією. Адже матеріал, який опублікував там Девід, “відкрив” дивовижні особливості та факти про музику, які до цього були невідомі. А ще читачі отримали можливість дізнатися, яку роль грала музика для шотландського суспільства XVIII століття.
Автор численних публікацій
1984 рік ознаменувався ще однією публікацією Джонсона. Йдеться про Scottish Fiddle Music in the 18th Century.
Ця книга мала важливе історичне значення, тому що в ній можна було прочитати багато цікавого про “музичне” минуле. А ще цінність цього видання полягала в унікальних творах для скрипки, які також автор вніс до змісту.
Загалом, Девіду вдалося написати чимало книг, які стали неоціненним внеском до единбурзького просвітництва.
Крім того, згодом він навіть зайнявся основою власного видавництва David Johnson Music Editions. І завдяки останньому пізніше музикант випускав свої нові збірники.
Недовга співпраця
Наявність великої кількості публікацій та широких знань в історії музики, а також композиції “відкрили” для Джонсона ще один напрямок діяльності. Йдеться про дослідницьку та викладацьку роботу. І незважаючи на те, що таке заняття не стало для Девіда основним, нехай недовго, але він працював в Edinburgh Napier University і The University of Edinburgh.
Талановитий музикант
Однак, якщо говорити про головну сферу діяльності Девіда, то тут не виникає жодних сумнівів стосовно того, що це створення музики та її виконання.
У цій частині рівних йому не було і немає.
Коли чоловік був членом The McGibbon Ensemble, його гра на віолончелі буквально заворожувала слухача. І висока майстерність музиканта створювала враження, що він існує, ніби “окремо” від колективу.
Цікаво, що в своєму “золотому складі” ансамбль у 1980-х роках успішно випустив альбоми Music of Classical Edinburgh та Fiddle Pibroch and Other Fancies.
Унікальний підхід
Щодо композиторської творчості Девіда, то про це справедливо сказати таке. Потенціал музиканта дозволяв йому створювати різноманітні твори, як сольні (наприклад, Music for Hallowe’en), так і опери (зокрема, Thomas the Rymer).
Крім того, важливо сказати, що кожну свою композицію Джонсон намагався зробити максимально доступною для слухача. Саме тому його музика вирізняється актуальністю для свого часу. І, звичайно, має особливий шотландський колорит.
Земний шлях талановитого діяча завершився 30 березня 2009 року. Однак пам’ять про нього жива. Як і та цінна творча спадщина, яку він залишив після себе.
Адже саме Джонсон багато в чому вплинув на формування музичних смаків і напрямів. А кожна його книга стала справжнім джерелом знань про культурне минуле та цікаві факти зі світу композиції.