Медицина є тією галуззю, яка здатна подарувати успіх лише людям, які щиро в неї закохані. Інакше, якщо себе змушувати чи намагатися бути на когось схожим, навряд чи щось вийде. Ця сфера відрізняється певною жорсткістю. Але за наявності справжнього таланту та прагнення до того, щоб зробити цей світ кращим, є велика ймовірність досягти великих успіхів. Далі на iedinburgh.
Джордж Андреас Беррі став саме таким закоханим у медицину діячем. Йому пощастило стати провідним спеціалістом у сфері офтальмології. Причому його авторитет у професії визнано не лише в Сполученому Королівстві. Континентальна Європа та Сполучені Штати також захоплювалися единбурзьким лікарем. А підручники, автором яких став Джордж, згодом стали вважати найкращими посібниками.
З чого все починалося
Майбутній офтальмолог народився у 1853 році. Освіту хлопець здобував у стінах Marlborough College у Вілтширі (Wiltshire). Після завершення навчання Джордж не мав впевненості в тому, яку саме професію він хотів би вибрати. Тому вирішив стати студентом математичних курсів при Единбурзькому університеті.
Цікаво, що в результаті юнак став демонструвати чудові здібності у точних науках. Але незважаючи на це, Беррі все ж таки відчував, що математика не є сферою, з якою він хотів би пов’язати професійне життя.
Тому пізніше Джордж перейшов до нелегкого процесу вивчення медицини.
Справа всього життя
Так почався шлях Беррі до офтальмології. І першою його посадою був хірург у Moorfields Eye Hospital. Там він працював упродовж 1878-1879 років.
Причому цікаво, що вже на такому ранньому етапі своєї кар’єри Джордж буквально “марив” ідеєю про створення The Ophthalmological Society of the United Kingdom. В результаті його мрії судилося здійснитися в 1880 році, а сам Беррі став одним із засновників.
Постійне навчання
Варто зазначити, що навчанню та постійному поліпшенню своїх навичок Джордж приділяв велику увагу.
Так, він був частим гостем у різних спеціалізованих офтальмологічних клініках континентальної Європи.
Після того, як в одній із копенгагенських лікарень Беррі пройшов навчання, він вирішив встановити якийсь “офтальмологічний зв’язок” між Единбургом та Копенгагеном.
Закордонний досвід
Ще справедливо звернути увагу на те, що лікар займався вивченням офтальмології в Німеччині, Франції, Голландії та Австрії. Завдяки таким європейським подорожам, він зміг не лише покращити свої медичні навички, але й значно “підтягнути” лінгвістичні знання.
В результаті в Європі його визнали авторитетним фахівцем у сфері очних захворювань.
Продуктивний період
Далі в кар’єрі Джорджа настав ще один, не менш важливий та цікавий етап. У 1882 році він почав працювати в офтальмологічному відділенні The Royal Infirmary of Edinburgh. Причому в результаті Беррі затримався там цілих 23 роки. І пішов на пенсію у 1905 році, залишивши посаду старшого хірурга.
Паралельно з практикою доктор також займався викладацькою діяльністю в Единбурзькому університеті.
Цінні роботи
Коли вийшов його підручник Diseases of the Eye-a Practical Treatise for Students of Ophthalmology, про офтальмологічну репутації Джорджа дізналися не тільки у всій Європі, але й у Сполучених Штатах. Такий успіх пояснювався тим, що Беррі наповнив видання дуже цінною та корисною інформацією, яка була заснована на особистих спостереженнях автора.
Крім того, в 1886 та 1891 роках з’явилися дві монографії Джорджа, які також стали справжньою сенсацією. Йдеться про Subjective symptoms in Eye Disease та The Elements of Ophthalmoscope diagnosis.
Згодом Беррі спала на думку ідея про те, щоб об’єднати всі найважливіші відомості зі своїх ранніх робіт. Так з’явився практичний підручник Manual of practical ophthalmology. Він був опублікований у 1905 році.
Постклінічна діяльність
Після того, як у 1905 році Беррі пішов на пенсію, і клінічна практика залишилася позаду, він вирішив не відпочивати на лаврах, а зайнятися новою корисною справою.
Так у його життя прийшла політика. Поступово Джордж прийшов до того, що очолив The Managers’ Medical Committee of The Royal Infirmary of Edinburgh. А ще він протягом 1911-1923 років обіймав посаду Assessor on the Court в Единбурзькому університеті.
1923 рік ознаменувався для Беррі обранням до парламенту від The Combined Scottish Universities.
Таким чином, весь шлях Джорджа Беррі сміливо можна вважати прикладом того, як потрібно боротися за свою мрію. Але головне, спочатку визначитися з тим, чого хочеться серцю. Адже, як відомо, дуже важливо в цьому житті знайти справу, яка стане по-справжньому улюбленою. Так, виходить далеко не у всіх. Зате результат вартий того. Тому що професій існує дуже багато. У зв’язку з цим іноді важко зрозуміти, що викликає нетривалий інтерес, а чим хочеться займатися все життя.
Беррі вдалося. І, присвятивши себе сфері, яка йому дуже подобалася, він зумів досягти колосальних успіхів. А про його професійні навички говорили далеко за межами рідної Шотландії.
Напевно, в цьому й полягає сенс нашого існування. Знайти себе та робити все можливе для постійного вдосконалення. Тоді все буде на своїх місцях, а гармонія стане звичним явищем.