Джон Андерсон був відомим анатомом та зоологом.
Iedinburgh.info розповість більше.
Цікаво, що спочатку майбутній учений намагався побудувати кар’єру в банківській сфері. Однак науковий потенціал давав себе знати все частіше, тому Джону довелося відмовитися від своєї витівки, і продовжити навчання, щоб згодом стати одним з найвидатніших вчених Единбурга.
Ранні роки
Життєвий шлях Джона почався 4 жовтня 1833 в місті Единбург. З ранніх років хлопчик цікавився природознавством.
Ставши дорослим, він вирішив продовжити шлях свого батька Томаса Андерсона, і так само, як і тато почав працювати в Національному банку Шотландії.
Однак величезний інтерес до науки “диктував” усередині Джона свої умови. Тому незабаром після початку банківської кар’єри він вирішив завершити її і зайнятися вивченням медицини. Так Джон став студентом Единбурзького університету, який він закінчив у 1861.
Новий етап
1862 ознаменувався для Джона отриманням ступеня доктора медицини, попередньо захистивши дисертацію з зоології.
Велике значення в подальшій науковій кар’єрі Андерсона мало призначення на посаду завідувача кафедри природознавства Вільного церковного коледжу Единбурга. Там він попрацював упродовж двох років. І протягом цього часу зміг докладно вивчити морські організми, проводячи днопоглиблювальні роботи на шотландському узбережжі.
Знаковий рік
1864 став знаковим роком у житті Джона. Адже саме тоді він переїхав до Індії. Там його “чекала” посада в Індійському музеї Калькутти, де він став першим охоронецем.
Експедиції
Він займався каталогізацією ссавців та археологічних колекцій. Пізніше Андерсон пішов на підвищення, і став музейним суперінтендантом.
Варто зазначити, що Джону пощастило збагатити свій науковий досвід за допомогою експедицій.
Так, в Китаї та Бірмі він здійснив захопливі колекционні експедиції. А в 1867 йому випала честь стати супровідним полковником Едварда Боска Слейдена під час реалізації експедиції в Юньнань і Верхню Бірму.
Завдяки цій поїздці Джон зміг провести детальне порівняння іравадійського дельфіна Οrcaella brevirοstris з Οrcaella fluminalis та гангським дельфіном Ρlantanistagangetica.
1875-1876 подарували Джонові нові подорожі. Тільки цього разу експедицією командував полковник Горацій Браун. Однак поїздка була перервана через те, що був убитий офіцер консульства Οгастес Ρеймонд Μаргарі.
Третя масштабна експедиція Андерсона була здійснена протягом 1881-1882. Тоді він вирушив на архіпелаг Μергуї.
Ця подорож виявилася дуже “плідною” в частині отримання цінних артефактів. І згодом Джон зміг зайнятися порівняльними дослідженнями видів, зібраних на архіпелазі. Йшлося про птахів, рептилій і ссавців.
Крім цього, вчений зміг привезти з експедиції унікальні рослини, які згодом доповнили музейні колекції Калькутти та Лондона.
Ще одна поїздка
1884 запам’ятався для Джона поїздкою до Японії. Її результатом стала широка колекція артефактів айнів. Згодом її як подарунок отримали Британський музей і Національний музей Шотландії.
Завершення служби
Роки йшли, і в 1886 Джон завершив службу в Індії. Однак у цьому діяльність вченого не завершилася. Він так само захоплювався колекціонуванням, що призвело його до нових, не менш цінних, результатів
Так, після індійської служби він зайнявся створенням великих зоологічних колекцій в Єгипті. І саме вона згодом склала основу знаменитої роботи Джона “Зоологія Єгипту”.
Земний шлях Джона Андерсона завершився 15 серпня 1900 в англійському Бакстоні. Останній притулок відомий вчений знайшов на Динському цвинтарі (Dean Cemetery) Единбурга.
Могилу зоолога прикрашає його скульптурний портрет, створений Девідом Вотсоном Стівенсоном.