Единбург, бувши шотландською столицею, може запропонувати багато цікавого. Причому якісно та з користю там може провести дозвілля кожен. Дивовижна архітектура, неймовірні скульптури, затишні парки – все це одразу привертає увагу туристів. Далі на iedinburgh.
Однак місцева кухня, мабуть, цілком заслуговує на статус окремої пам’ятки. При цьому в місті дуже трепетно ставляться до традицій. І якщо конкретний рецепт придумали багато років тому, то безумовно його намагаються зберегти. Можливо лише злегка удосконаливши.
Шотландські десерти – це та частина гастрономії, яка нікого не залишить байдужим. Розкішна випічка, найсмачніші цукерки та, звичайно, морозиво. До речі, останнє в Единбурзі має особливу популярність.
Будівля з історією
Однак, перш ніж перейти до самої суті, справедливо зазначити, що морозиво з історією у шотландській столиці пропонує скуштувати Gladstone’s Land. Перший поверх цієї старовинної единбурзької будівлі переобладнали якраз у кав’ярню. І там дбайливо зберігають традиційну рецептуру найсмачнішого морозива.
Римляни як першовідкривачі морозива
Якщо звернутися до історії, то можна дізнатися, що заморожені десерти існують уже понад дві тисячі років! І серед давніх письмових згадок про ці ласощі зустрічаються факти про надзвичайну любов до нього з боку римлян. Саме вони любили лід, змішаний із фруктами.
Навіть сам імператор Нерон наказував доставляти сніг прямо з гір, заради приготування солодощів. Це було чимось на кшталт раннього варіанта сорбету.
Ознака розкоші
Але час минав і разом із ним удосконалювалося приготування морозива. Крім того, у XVIII столітті заморожені десерти вважалися справжнім символом розкоші. Їх подавали лише у багатих будинках. Звісно, у Шотландії такі частування також вважалися ознакою статусності господарів.
Однак до того, як з’явилися сучасні методи заморожування, лід, звичайно, вдавалося зберігати важко. Тому в заміських маєтках можна було нерідко побачити льодові будиночки. Їх частково вкопували в землю, розташовуючи неподалік від джерел води. Так вдавалося хоч якось підтримувати низьку температуру.
Різні країни – різна назва
Вважається, що одним із предків сучасного морозива є щербет. Цей смаколик користувався величезною популярністю в Єгипті, Туреччині та Персії. Причому відомості про нього зустрічаються навіть у старовинних записах.
По мірі поширення десерту, до кожної країни він потрапляв під різними назвами. Так, до XVI століття в Італії страву назвали сорбетті, а ось в Англії та Шотландії прижилося найменування щербет.
Основні інгредієнти
Що стосується смаку, то цей десерт поєднував у собі неймовірну палітру. Айва, лимон, гранат, вишня, полуниця, апельсин, тамаринд, троянда, фіалка та шовковиця – ось далеко не весь спектр ароматів та інгредієнтів, які використовували у рецептурі.
Цікаво, що ще на початку XVII століття в Единбурзі всі ці інгредієнти можна було легко придбати. Для цього необхідно було відвідати бакалійну крамницю в Gladstone’s Land.
Ласощі для короля
Цікаво, що одна з найбільш ранніх згадок про морозиво у Британії належить Еліасу Ешмолу (Elias Ashmole). Саме він описав ласощі, що увійшли до меню бенкету, влаштованого на честь Карла II 31 березня 1670 року. Причому тоді морозиво до королівського столу подавали разом із іншими, не менш вишуканими, солодощами.
Доступне частування
Широкій ж публіці у Великій Британії морозиво стало доступним лише в 1718 році. Тоді кондитер королеви Анни, Мері Ілз (Mary Eales) уперше опублікувала рецепт цього десерту. У ньому пропонувалося використовувати виключно вишню, полуницю та малину.
Але варто зазначити, що в Британії смаколик прижився не відразу. Причина була дуже проста. Просто люди турбувалися щодо впливу на здоров’я таких холодних ласощів.
Традиційні рецепти та сучасні розробки
Коли на першому поверсі Gladstone’s Land відкрили кафе, то, звичайно, там відразу почали подавати заморожені десерти. До того ж важливо звернути увагу на те, що відкриття закладу відбулося не просто так. Власник підійшов до цього виважено та спочатку вивчив старовинну документацію, а також ознайомився з багатою історією торгівлі, характерною для минулого будівлі Gladstone’s Land.
Безумовно, крім цього, були вивчені старовинні рецепти морозива. Це дозволяє пригощати відвідувачів по-справжньому традиційними десертами.
Але, звісно, у меню пропонуються також сучасні варіанти. Наприклад, малиновий сорбет та ванільне морозиво з подвійними вершками. А ще у закладі розробили свій фірмовий рецепт. За смаком такі ласощі нагадують поєднання бузини та лимонного курда.
Таким чином, морозиво в Единбурзі має свою дивовижну історію. І якщо на самому початку місцеве населення з деяким побоюванням сприйняло такий холодний десерт, то зараз все інакше. Ці ласощі вважаються одними з найулюбленіших у шотландській столиці. Причому там однаково шанують як традиційні рецепти, так і більш сучасні варіації. Адже останні показують справжню майстерність кондитера. А ще дозволяють спробувати щось нове та незвичайне.