Единбург належить до числа тих міст, де наука розвинена дуже добре. Причому таке явище спостерігалося ще багато років тому. Щоб у цьому переконатись, досить просто почати вивчати історію того ж таки Единбурзького університету. Тому талановиті діячі, неймовірні відкриття та постійний прогрес, – ось як коротко можна описати науковий дух цього дивовижного міста. Далі на iedinburgh.
Якщо детальніше говорити про те, які саме наукові сфери отримали найбільше визнання в Единбурзі, серед них справедливо виділити медицину. Здається, цей напрямок зміг там буквально побити всі рекорди щодо наявності обдарованих представників. Ті відкриття, які іноді робили единбурзькі лікарі, вражали і досі викликають справжнє захоплення. А підручники та монографії, що випускалися цими унікальними людьми, згодом ставали абсолютом наукової думки. Причому в цьому ні в кого не виникало підозр чи сумнівів. Тому що зміст таких робіт демонстрував високий рівень обізнаності та майстерності.
Серед найяскравіших медиків Единбурга цілком справедливо виділити Джона Белла. Він здобув славу шотландського анатома та хірурга. І певною мірою йому вдавалося йти проти системи, щоб привернути увагу людей до науки та її неймовірних можливостей.
Ранні роки
Джон народився в Единбурзі 12 травня 1763 року. Після того, як здобуття освіти стало вже завершеним етапом життя, Белл серйозно замислився, що робити далі. І тоді він прийняв рішення щодо відкриття анатомічної лекційної зали на Surgeons’ Square. Це було справжньою сенсацією та чимось неймовірним. Тому що характер і манера викладання Джона була не дуже консервативною. А ще своїми лекціями він приваблював широку аудиторію.
Однак мрії судилося здійснитися, і в 1790 році залу таки було відкрито.
Цінна публікація
Пізніше було опубліковано роботу Белла під назвою Discourses on the Nature and Cure of Wounds. Причому після перших, але доволі успішних кроків у кар’єрі, Джона стали називати основоположником хірургії судинної системи.
Сміливість, людяність та талант
Описуючи характер Белла, важливо зазначити, що він був доволі емпатичною людиною. І ця риса стала причиною того, що Джон мав чимало ворогів.
А все тому, що він відкрито заявляв про проблему некомпетентних хірургів у Шотландії. Також не боявся казати, що такі “фахівці” завдають пацієнтам величезних страждань та болю.
Крім того, в 1800 році хірург опинився в самому епіцентрі конфлікту з Единбурзьким професором Джеймсом Ґреґорі.
Річ у тім, що останній у тому ж, 1800 році, почав критикувати систему, яка передбачала надання можливості стипендіатам The Royal College of Surgeons of Edinburgh пробувати свої сили в ролі хірургів у стінах The Royal Infirmary. Причому все це призвело до виключення багатьох молодих колег.
Белл, звісно, опинився серед них.
Однак він не зневірився і написав Answer for the Junior Members. А через 10 років випустив збірку Letters on Professional Character and Manners, яку присвятив Ґреґорі.
Крім того, важливо зазначити, що серед цінних робіт лікаря виділяють Principles of Surgery, Anatomy of Human Body та Observations on Italy. Усі вони згодом стали цінною спадщиною медичної наукової думки. Причому дані видання містять такі важливі відомості, що до них зверталося не одне покоління медиків.
Продовження шляху
Після виключення Джон припинив читати свої лекції. І натомість став більше займатися навчанням та практикою.
Але біографія такої унікальної людини містить факт, про який також не можна не згадати. Річ у тім, що, крім медичного таланту, Белла ще мав дар художника.
Причому він був одним із небагатьох лікарів, який сам ілюстрував свої роботи.
Раптовий кінець
Однак, на жаль, нещасний випадок спричинив те, що здоров’я Джона сильно погіршилося. Це сталося в 1816 році, коли Белл був сильно поранений через падіння з коня.
У наступному, 1817 році, він поїхав до Італії, аби покращити своє самопочуття. Але всі спроби виявилися невдалими. І 15 квітня 1820 року в Римі серце талановитого медика зупинилося.
Таким чином, Джон Белл вважається одним із відомих представників старої медичної школи Единбурга. Причому цікаво, що багато його принципів та поглядів на той час вважалися надто сучасними та передовими. Напевно, з цієї причини заняття в його лекційному залі у багатьох викликали неоднозначну реакцію. Але він наполегливо продовжував робити своє, займаючись улюбленою справою.
Напевно, в цьому й полягає риса, яка є справжньою необхідністю у характері кожної талановитої людини. Тому що, як відомо, обдарованих та незвичайних людей не люблять. Лише тому, що вони виділяються з натовпу і мають колосальні здібності. Тому таким особистостям дуже важливо навчитися абстрагуватися та не реагувати на незаслужену критику. Краще повністю присвятити себе навчанню та постійному самовдосконаленню. Тоді успіх точно прийде. Адже удача любить сміливих.
Ну, а шлях Джона Белла є відмінним доказом цього. Тому певною мірою дану людину можна сміливо подавати як приклад навіть нашим сучасникам.